З часів Київської Русі на території поблизу сучасного Петрушина існувало поселення, відоме як «Селище». Воно розташовувалося на правому березі притоки Замглаю — Оскривки (нині майже пересохлий канал, який місцеві жителі називають «Джерело»). Це поселення пережило монгольську навалу, що підтверджується археологічними знахідками XIII–XVI століть. Ймовірно, воно запустіло наприкінці XVI або на початку XVII століття.
Село Снов’янка, відоме в минулому як Борки, вперше згадується в історичних документах у травні 1641 року. У цей час польський урядовець Миколай Фірлей Броневський придбав у польського урядовця Адама Киселя кілька поселень, серед яких згадуються Борки. Згідно з дослідженнями П. Кулаковського, Адам Кисіль ще напередодні 1638 року почав заселяти поселення Борки, яке розташовувалося вздовж Десни поблизу східної межі Менської волості.
За місцевими переказами село Петрове відносно молоде поселення (виникло у 20-30-х роках ХХ століття) та було засноване як виселок із містечка Березна. Згідно з цією версією, першим поселенцем був чоловік на ім’я Петро Скрипченко, який переселився на ці землі та побудував тут свій двір.
Село Новоселівка, розташоване неподалік Чернігова, має історію, яка простежується з початку XVIII століття. Раніше воно було відоме під назвою Яцево, що вперше згадується в історичних документах у 1704 році.
Село Малинівка, раніше відоме як Чорторийка (польськ. Czartorÿin), виникло на початку XVII століття. Перша згадка про населений пункт датована 1638 роком, коли він був внесений до подимного реєстру разом із селом Товстоліс. На той час у Чорторийці налічувалося 10 димів (тобто дворів).
Село Моргуличі виникло наприкінці XIX століття. Найперша згадка про поселення зафіксована у списках за 1897 рік, де зазначено, що в Моргуличах існував лише один двір. У попередніх списках населених пунктів, зокрема у списках за 1896 рік, це село ще не згадується.
Село Кобилянка має давню історію, яка простежується з середини XVII століття. Перша згадка про населений пункт зафіксована в універсалі гетьмана Юрія Хмельницького від 7 січня 1659 року. У цьому документі підтверджується право володіння Івана Аврамовича на кілька населених пунктів і хуторів, серед яких згадується "Кобиля Голова". Цікаво, що Хмельницький зазначає, що це володіння було надане ще його батьком, хоча оригінальний універсал гетьмана Богдана Хмельницького не зберігся.
Село, розташоване на правому березі нижньої частини річки Замглай (Свиня), вперше згадується в історичних документах 1638 року, коли його внесли до подимного реєстру. З огляду на назву поселення та його розташування поблизу володінь відомого польського урядовця українського походження Адама Киселя, історик П. Кулаковський висуває припущення, що заснування Киселівки могло бути ініційоване його людьми. Згодом ці землі перейшли до чернігівського старости Мартина Калиновського, що, за версією дослідника, сталося або шляхом купівлі, або внаслідок уточнення кордонів між старостинськими та шляхетськими маєтностями відповідно до рішення сейму 1638 року.
Історія села Вознесенське починається з XVII століття, хоча його територія була заселена ще за часів Київської Русі та за час свого існування кілька разів змінювало назву.
Село Брусилів, що у давнину знаходилося на важливому перехресті шляхів між Черніговом і Глуховом та Стародубом і Ніжином, має історію, яка бере свій початок ще кілька століть тому. Найдавнішим поселенням на цій території було село Перекоп, яке виникло за литовських часів у місці впадіння Снову в Десну. Вперше Перекоп згадується у письмових джерелах 1527 року в документі під назвою «Пам’ять». У ньому село описується як досить велике поселення, що налічувало 40 «димів» (дворів).
Код для вставки на сайт
Вхід для адміністратора
Авторизація в системі електронних петицій
Реєстрація в системі електронних петицій
Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності
