З історії заснування та походження назви села Петрушин
З часів Київської Русі на території поблизу сучасного Петрушина існувало поселення, відоме як «Селище». Воно розташовувалося на правому березі притоки Замглаю — Оскривки (нині майже пересохлий канал, який місцеві жителі називають «Джерело»). Це поселення пережило монгольську навалу, що підтверджується археологічними знахідками XIII–XVI століть. Ймовірно, воно запустіло наприкінці XVI або на початку XVII століття.
Село Петрушин виникло на землях, які у 1623 році були відведені Чернігівському магістрату за королівським привілеєм. У рапорті магістрату від 1764 року зазначено, що поселення розташовувалося на 30 волоках, наданих магістрату.
Перше документальне згадування про село відноситься до часів Смоленської війни (1632–1634 роки), коли влітку 1633 року село Петрушкіно стало місцем битви між загонами московських військ та польсько-козацькими частинами. Враховуючи маршрут військових сил в тому регіоні, більшість дослідників ідентифікує «Петрушкіно» саме з сучасним Петрушином.
У 1634 році Петрушин перейшов у володіння чернігівського старости Мартина Калиновського, але пізніше, в період козаччини, повернувся під управління Чернігівського магістрату. У подимному реєстрі 1638 року в селі налічувалося 40 «димів» (господарств).
Назва села походить від родини любецьких бояр Петруш (Петрушів), яка оселилася на цих землях після надання Чернігову магдебурзького права в 1623 році. Вочевидь, один із представників роду заснував хутір, який згодом перетворився на село. Петруші пізніше покозачилися та стали відомі як козацький рід. Наприклад, Андрій Петруша згадується серед козаків Сиберезької (Ройської) сотні, які загинули під Чигирином у 1678 році.
Проте до середини XVIII століття родина Петруш збідніла та поступово зникла з документів, ймовірно, емігрувавши або згаснувши.
За матеріалами: Заснування і походження назв сіл Чернігівського району, Горобець С.
