З історії заснування та походження назви села Березанка
Село Березанка бере свій початок з першої половини XVII століття. Його виникнення пов’язане з освоєнням земель, відведених чернігівському магістрату та його урядовцям за привілеєм 1623 року. У рамках цього привілею чернігівському магістрату було відведено 20 волок землі, на яких згодом утворилися три поселення: село Березанка та два сусідні поселення — Свинь і Киселівка.
Березанка вперше згадується у Чернігівській переписній книзі 1666 року. На той момент у селі було три селянські двори та один бобильський (господарство селянина-бобиля, який не мав власної землі). Згідно з описом, село розташоване на рівнинній місцевості поблизу річки Замглай, з правого її боку.
На середину XVIII століття Березанка була офіційно затверджена на «ранг війта чернігівського» за універсалами гетьмана, про що магістрат зазначив у своєму рапорті від 2 січня 1764 року.
У трикутнику війтівських сіл Березанка відігравала центральну роль. Саме тут була церква, тоді як Свинь і Киселівка вважалися "деревнями" (тобто меншими поселеннями). Протягом століть Березанка залишалася важливим осередком місцевого життя, зберігаючи свій особливий статус до самого ХХ століття.
Етимологія назви "Березанка" достеменно не відома, однак існує найбільш вірогідна версія, пов’язана з природними умовами місцевості. Назва, ймовірно, походить від слова "береза" і може вказувати на існування березового гаю або лісу в цій місцевості. Подібна практика надання топонімів за географічними чи природними особливостями характерна для народної традиції іменування місцевостей.
За матеріалами: Заснування і походження назв сіл Чернігівського району, Горобець С.
