ПРОСТОРОВЕ ПЛАНУВАННЯ ТА МІСТОБУДУВАННЯ: ШАНС НА ЗМІНИ
Представники 38 територіальних громад Чернігівщини зібралися 15 – 16 серпня в Ніжині на навчання «Нові рішення в плануванні та проєктуванні розвитку населених пунктів їх архітектурі та будівництві». Таке тематичне регіональне зібрання виявилися чи не найбільш представницьким за останній час із напряму, що хвилює майже кожного мешканця кожного села, селища та місто. Адже йдеться рішення, що потім вирішальною мірою впливають на комфорт життя.
Спілкувалися самоврядовці з відомими фахівцям: Ганною Бондар (народний депутат України), Ганною Палехою (віце-президент Національної спілки архітекторів України), Марією Маркіною (заступниця голови Асоціації просторових планувальників України), Іваном Ревським (завідувач кафедри основ архітектури Придніпровської державної академії будівництва та архітектури).
Ганна Бондар представила розроблення Містобудівного Кодексу України: нововведення що пропонуються, принципи та підходи. Спікерка зазначила – до існуючого базового закону з містобудування вже внесено 64 правки. В результаті розібратися в ньому навіть фахівцю складно. Так бути не може, тому виникла необхідність розробки Кодексу (тепер напрацьовується концепція документу). Головна його мета – підвищення рівня будівельної культури в правовому аспекті. Одне з завдань – збалансувати роль приватного забудовника та органу місцевого самоврядування, адже тепер забудовник може грати більшу роль, ніж відповідна рада, що неправильно. При цьому необхідно завершити децентралізацію в містобудуванні – процес розпочато, але не завершено. Вочевидь, із забезпеченням гарантій участі громадськості та запровадженням професійної відповідальності за роботу з містобудування. Майбутні норми – також частина нашої інтеграції до європейського простору. Доповідачка зазначила: хоча європейське право не містить містобудівної директиви, але ж є принципи, що ґрунтуються на цінностях, насамперед – зрівноваженого розвитку території (включає економічну, соціальну та екологічну складові). Їх треба прописувати у себе в нормативно-правових актах. Крім того, в просторовому плануванні та містобудуванні діє профільне національне законодавство та адміністративна практика країн ЄС. Результати нам подобаються, чи не так?
З точки зору інтеграції до європейського законодавства побудувала свій виступ Ганна Палеха. Зокрема, вона порушила питання, що викликає неабиякі дискусії: розроблення концепції інтегрованого розвитку громад. Йдеться про новий документ, спікерка розповіла учасникам зустрічі про методи, алгоритми, інструменти його створення. А також про вигоди для громад від запровадження.
Марія Маркіна розповіла про ще одну відносну новацію – комплексний план просторового розвитку території. Принаймні на тепер жодна громада в області його ще не має, хоч є такі, що розпочали роботу. Тож доповідачка, фактично, виклала покрокову інструкцію.
Іван Ревський порушив проблему збереження історичної спадщини в громадах та її використання для розвитку території. Мовилося про інструменти роботи з історичною спадщиною в просторовому плануванні. Між іншим з`ясувалося, що лише чотири населені пункти Чернігівщини мають затверджені опорні історико-архітектурні плани. Для регіону з великою кількістю історичних населених пунктів це надзвичайно мало. До того ж цей план має бути інтегрований до просторового розвитку. А щодо обмежень, на думку спікера, їх не варто боятися – навпаки впорядкування у цій сфері дозволить громадам ефективніше використовувати свої ресурси.
Другий день навчання пройшов у формі інтерактивної гри – проведення громадських слухань щодо надання дозволу забудовнику на ділянку землі. На рівних засадах в ній взяли участь експерти та самоврядовці (тобто архітектори й адміністратори разом) – кожен відповідно до ролі, що випала через випадковий розподіл. Таке емоційне й реалістичне відтворення знайомих обставин дозволило краще подивитися на багатоаспектність порушених проблем, роль і методи взаємодії з громадськістю під час ухвалення принципових рішень.
Проєкт «Посилення стійкості територіальних громад Чернігівської області за умов війни та відновлення» здійснюється Чернігівським регіональним центром підвищення кваліфікації за підтримки Hanns Seidel Stiftung Ukraine Фонд Ганнса Зайделя (Баварія, Німеччина) за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради у партнерстві з Чернігівське регіональне відділення Асоціації міст України та Сіверським інститутом регіональних досліджень
