Про особливості проведення податкових перевірок під час воєнного стану

Дата: 23.01.2024 11:58

Кількість переглядів: 76

Про особливості проведення податкових перевірок

під час воєнного стану

Виконуючий обов’язки начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Юрій Твердохліб звернув увагу платників, що 8 грудня 2023 року набув чинності Закон України від 09 листопада 2023 року №3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок» та відповів на найбільш актуальні питання щодо проведення податкових перевірок у 2024 році.  

1.  Які особливості формування плану-графіка перевірок на 2024 рік?

Порядок формування та коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік здійснюється відповідно до вимог підпункту 69.352 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України (далі - Кодекс).

Формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 цього Кодексу.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, визначених підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на вебпорталі Державної податкової служби України, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до оновленого плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік відповідно до підпунктів 4 і 5 підпункту 69.352, може бути розпочата не раніше ніж через два місяці з дня оприлюднення оновленого плану-графіка.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, що надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

2. Які категорії платників можуть бути включені до плану-графіка перевірок на 2024 рік?

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1. платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2. платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3. платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

4. нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший ніж рівень зростання доходів платника податків;

декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

1. інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

нарахування та/або виплата податковим агентом - юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

3. Які порушення найчастіше виявляються під час проведення контрольно-перевірочної роботи?

1. При проведенні планових перевірок найпоширенішим порушенням є завищення податкового кредиту з податку на додану вартість внаслідок проведення операцій по взаємовідносинах з платниками, які мають ознаки фіктивності (відсутні за юридичною адресою, не мають необхідної чисельності працівників, основних фондів, запасів тощо), що призводить до порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 Податкового кодексу України та завищення витрат по вищезазначеним операціям, внаслідок чого занижується фінансовий результат до оподаткування з податку на прибуток, що призводить до порушення пункту 44.1,  пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України.

2. Не нараховуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням товарно-матеріальних цінностей поза межами господарської діяльності при неправильному, неповному заповненні первинних документів, що свідчить про дефектність таких документів, відсутності регістрів бухгалтерського. Також, за результатами перевірки не прослідковується подальше використання придбаних товарно-матеріальних цінностей (відсутні документи щодо фактичного використання придбаних товарів, а саме: акти списання, подорожні листи, накладні тощо), що є порушенням пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

3. Заниження суми податку на додану вартість у зв’язку з недекларуванням податкових зобов’язань з ПДВ на вартість послуг, отриманих від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, чим порушено пункт 185.1 статті 185, пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України.

4. Збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму 30 відсотків вартості товарів при імпорті товарів від нерезидентів, зареєстрованих у державах, включених до переліку держав відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39 статті 39 Податкового кодексу України, як того вимагає норма підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України.

5. Заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість при відсутності оплати за поставлені товари (роботи, послуги), що суперечить вимогам пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

6. Операції зі списання товарно-матеріальних цінностей, зокрема зерна різних культур як втрати, порчі, нестачі поза межами норм природного убутку. При цьому підприємства не здійснюють нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на суму вхідного податкового кредиту у зв’язку з використанням даних матеріальних цінностей поза межами господарської діяльності, що суперечить вимогам пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

7. Здійснення закупівлі ПММ (бензин, дизпаливо) через мережі АЗС при відсутності у платників первинних документів (чеків, актів на списання), у зв’язку з чим неможливо підтвердити фактичне придбання палива та його використання в господарській діяльності підприємства, що суперечить вимогам пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

8. Відсутність реального (законного) джерела походження товару по ланцюгу постачання, нереальності виробництва власним трудовим і виробничим ресурсом, документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення, що призводить до порушення пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

4. На що треба звернути увагу платникам, щоб уникнути таких порушень?

Наявність оплати за отримані товари, наявність всіх первинних документів, дотримання норм Податкового кодексу України та нормативно-правових актів з питань оподаткування.

5. Чи є якісь пом’якшення у застосуванні штрафних санкцій під час воєнного стану?

Відповідно до підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов'язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов'язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума податкового зобов'язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню.

Найголовніше при здійсненні господарської діяльності дотримуватись вимог чинного законодавства, своєчасно сплачувати податки та  підтримувати свою країну.  

                                        Пресслужба Головного управління  ДПС у Чернігівській області

« повернутися